Весна гаряча пора, і сама “найулюбленіша красуня”.
Цього року таке тепло у квітні, що рослини вирішили, що вони запізнюються з розвитком і дуже поспішають рости. Дай, Боже, щоб морозні травневі ночі не прийшли та не змарнували усю тяжку працю людей та рослин.
Зоя @zoia1 , дякую тобі за нарциси, вони чарівні. Завдяки твоїй “легкій ручці” я маю улюблені запашні квіти. Вони живуть і ніхто їх не краде, мабуть ти їх заворожила. Дякую, нехай тобі ручки не болять, а праця буде у задоволення.
Сніжаночко, я дуже рада, що квіти прижилися і квітнуть на радість! Нехай і надалі ростуть-розростаються -квітнуть, тішать очі та гріють душу! В цьому році все якось заптово розквітло, якось відразу переступили із зими в літо.
Дякую за привітання.
Для мене третє місце ніколи не було перемогою. Так, вважала, що це втішаючий приз. Але з вчорашнього дня стільки вислухала дорікань та аргументів, що це перемога, та ще й у номінації “аффінаж”, якому я ніколи не вчилася і до Катіних курсів нічого не чула. Що можливо я перегляну своє ставлення.
Головне, що італійці “не плювалися нашими сирами”-ти ж так сказала, коли дивилися онлайн трансляцію конкурсу.
А сьогоднішня Катіна пропозиція , про осінній італійській конкурс - це, ще одне підтвердження , що українські сирочки сподобалися.
От тільки не умію я працювати з кефіром. Та може спробувати, а потім аффінажем навести “марафет” ? Як думаєш, щось може вийти ?
Про осінній конкурс - там же тільки натуральні закваски потрібні. В мене Ольбрім з пропіонками. Виділити їх зі звичної їх середи - то дуже складно, враховуючи, що більшість живе в рубці.
Саме вивчаю тему. Можна ще культивувати з молока, їх там є незначна кількість, але то велика, клопітка праця, що потребує обладнання і безкисневі умови вирощування.
Потрібно думати. Може щось інше.
Я думаю, що ти обов’язково справишся з завданням. Тим паче тобі допомогою може слугувати твоя освіта. Це я у бактеріях нічого не розумію, іду на дотик і на смак - просто таланить.
Мені більше до вподоби “розмалювати” кірку сиру, щоб показати його характер. Це я можу, а от бактерії - це щось не досяжно-космічне.
Хочу показати сирочки, які відправляла в Італію на конкурс. Я їх перед розрізанням сфотографувала і забула . А це згадала, що маю фото на згадку.
Два маленьких, абсолютно однакові за текстурою. Навіть зварені у одному чані. Пройшли однакові строки визрівання за однакової температури. Але був зроблений різний аффінаж і мають зовсім різні смаки та аромати.
Я ці сири об’єднала в одну групу з назвою " Пахощі України". Назва зеленого сиру “Ранкова зоря”, червонуватого " Вечірня зоря ". Саме червоний був відмічений на конкурсі в Італії. Є задумки розширення цієї групи , навіть чую цей запах та смак у себе у голові.
Велика голівка сиру - твердий сир із зірою. Зроблений під кухель темного пива. Назва його “Духмяний”, витримка від вісьми місяців.
Все, сьогодні після обіду, прийшла зима. Ну, не зовсім, але льоду впало з неба стільки, що було реальне відчуття зими.
Дуже побило цибулю - “салатик” на городі.
Полуницю відкопала з під градових завалів.
Дуже шкода жимолості, вона вже почала достигати, але град збив 80% ягід .
Як каже моя мама - яке життя, така й погода(. Шкода рослинки, у нас ще на цьому тижні на четвер, п’ятницю і суботу прогнозують морози на ніч.
Зате на початку квітня літо було.
За городи мені не страшно, ще навіть не спахано, а от ягідки шкода. Черешні, абрикоски, трішечки жимолості також повинно бути. Хоч би скуштувати у цьому році. Ще ніколи в житті не їла її.