Знайомтеся! Це Красотуля!З цієї кізоньки почався міій козовірус.
Коли в березні 2016 року не стало моєї рідненської Бабулічки, перші думки були всіх тваринок швидше продати і поїхати, тому, що все нагадувало про минуле, душа пекла пеклом і невгамовно текли гіркі сльози…
Був знайдений покупець… І тут зайшовши на обору мене ззаду щось штовхнуло в руку, я повертаюся, а переді мною стоїть Вона, моя дівчинка і дивлячись мені у вічі немовби просить :«Не залишай мене…»
І знову я шокую свою сім’ю. Кажу, що залишуся в селі до осені, а осінню повернуся в Київ. Мені повірили… Та восени були шоковані новою звісткою, що я хочу залишитися сільським жителем назавжди
