Це моя сьогоднішня коза.Скульптор із мене не дуже,але я старалася.
На жаль, тільки дуже швидко все тане:поки вим’я зліпила,то голова вже поменшала😉.А коли фото виставляла,то прочитала,що ще напис потрібен,а у кози вже товарний вигляд не дуже.
Зате настрій під час роботи покращився, і своїх домашніх повеселила.
Яка красунечка вийшла!
Дуже , дуже гарна
Сьогодні була сама на господарстві, пасла на гілках в околицях дівчат, поглядала на залишки снігу… від вигляду якого аж зуби зводить і руки печуть … а далі потепління, все…снігу можемо і не дочекатися… та й подумала, що хоч ніхто не буде бачити мого позору здорова тітка в сніговичків бавиться… оглянулася, щоб хоч діти сусідські тік токи якісь не почали знімати… Тай гайда! хоч весь сніг попередньо розтанув майже і не дивлячись, що було сонячно, морозяка тримала добряча, сніг не ліпився зовсім, мусила поливати водою свою творчість , двічі козюхи покушалися на мою козячу Венеру Мілоську, нюхали їй носа… відламували хвоста… мусила закінчити з ліпкою і піти дівчат пригостити чимось смачненьким, щоб до “мого мистецтва” в них діла не було, бо двічі їхні нюхання голову відламували… отак за годину в нас з’явилася ще одна коза інтелектуал, книжки читає, на травичці засмагає, чай з шипшини п’є, позитивно мислить і взагалі веде здоровий спосіб життя
Чого і Вам бажаю
сНіЖНА весняна коза
P.S: Руки хоч і печуть неймовірно і червоні як буряк, але згадалося дитинство… а я таки колись ліпила зі снігу Венеру Мілоську у п’ятому класі
Светочка, это шедевр! Супер коза получилась!
Крутяк . Скрізь трава і козочка засмагає, це шедевр, можна й до тік току .
Вау! Яка гарненька кізочка!
Я вижу козу, ожидающую весну. Она видно что - то знает ?
Скоро весна !
Ох дівчатка, чистила сьогодні в телефоні фото, натрапила на ці безтурботні, сонячні фото… Колись настане день, коли всі наші Козоводи зможуть відпочити у садочку, чи в лісочку на галявинці на зеленій травичці, попасти своїх годувальниць та милуватись малечею яка радісно стрибатиме… нашим собакам спокійно можна буде подрімати поруч… послухати весняний спів птахів… як мало в житті треба…
Як багато змінилося! Як в минулому житті…
Казала одна моя стара сусідка : " Я завжди думала , що жила ПІСЛЯ війни , а тепер виявилося , що ДО … "
Лада, нехай скоріш До зміниться словом Після війни.