Хочу запитати, чи використовував хтось шкіру після забою на корм собакам?
Ідея виникла після того як я пішла купити щось собаці в м’ясний магазин. Субпродуктів ніяких на той момент не було окрім свинячих шкір. Взяла на пробу не багато, зварила їх разом з кашею, пішло на ура.
Не знаю хто як використовує козячі шкіри після забою, я закопую в гній. Нігде не приймають, цікавилась-кролячі беруть, козячі ні.
Дві вичинила, завезла на село, використовуєм під ноги біля ліжка в холодну пору року. Більше не треба, та й марудна ця справа, якщо чесно, час треба мати.
От як би зняти не хімічним способом шерсть зі шкіри, а потім використати на корм собаці.
Хто щось може порадити, чи заперечити?
Поділіться , будь ласка, думками, порадами чи досвідом.
Єдине обсмалити? Але ж марудно, смердить і газ дорогий. Чи варто за це братися? Може як окропом обдати, то вилазитиме. Але скубти козу?..
Десь раз мені в неті попадалось як це робити, там треба було мочити, але не пам’ятаю в чому. Тепер шукаю і не можу найти.
Колись батько розказував, що знімали шерсть вапном, але як після того кормити?
Туші свиней на мясокомбінатах обробляють паром, після чого щетину знімають “з корінням”. Думаю можна спробувати ошпарити кипятком, і в гумових рукавицях згребти шерсть. А потім вам захочеться з тої шерсті ще навчитися биті валянки робити
А от копитечка можна посмалити, пошкребти, почистити і зварити холодець, так само як і свинячий.
в мене чоловік шкуру після забоя просто ріже на куски щоб на раз зварити пакує в пакети і в морозилку варе собакам як є Таку кашу собаки їдять на ура не звертаючи увагу що шкіра з шерстю проблем із здоровьям собак немає Собаки в нас прості не породисті
Цікава ідея.
Я своїй аллабайкі свіже мясо не даю , бо не їсть вона його,а охороняє і нападає геть і на наших дітей. А в кашу можна булоб, але без шесті. Стільки жирка залишається на шкурі для навару.
Я віддаю сосідкиної собаці свіжезлуплене і кроляче і козяче зїдає все.
Після того як собаки з"їли прибиту шкуру козла, ми стали віддавати їм шматки свіжої під час забою.
Діло було так: ми прибили в курятнику шкуру козла, щоб тхір не вліз - кажуть не любе запаху козла. Курей взиму вирізали, а курятник залишили відкритий виморажувати. Собак на ніч відпускали, а вони потихеньку мурцювали - відривали по клаптику і їли. А раніше ми їм смалили в грубці козячі ноги, мили і давали їсти, а шкуру викидали. А після того випадку стали їм давати під час свіжування туші, але небагато. Скидаємо в мішок і розтягуємо їм смакування на декілька днів. Собаки у мене звичайні і їдять звичайну кашу з овочами. Про те що годують сирою шкірою знала, але не вірила. А потім ось так все повернулось.
Ви даєте ту шкіру з шерстю сирою?
Чи кидаєте варити з кашею?
Пробувала я смалити ножки будівельним феном, не горить, крутяться кінчики дуже помалу.
Кинула в відро кусок шкіри довела до кипіння, зранку спробувала скубати - тримається так шерсть що не вискубаєш.
Шерсть після варки відходить від шкіри?
ні не відходить так шматками і кидаємо собакам ідять з апетитом
Так, даємо шкіру сирою з шерстю. Коли свіжуємо тушу, то знімаємо шкіру невеликими шматками. Собаки їдять її добре. В природі їм ніхто нічого не готує. Недалеко від нас в глибині лісу живе одинока жінка, у неї 3 собаки, 2 без привязі. Так ці собаки полюють часто в лісі і звичайно їхній шлунок пристосований як у предків їсти зайців цілком. Це нормально.