Ірино, а ви в яке місце кололи?
В шию під шкірно, як Прядко показував, але, здається, біля лопаток краще. Хтось крикнув, не відриваючись від їди, хтось головою покрутив. Через годину всі паслися, а мене ще трусило
Ну так і в мене було, але хвилин 5 було їм дуже некомфортно і боляче.
Мирного дня. Я теж завжди колю підшкірно тільки під лопатку, в шию ніколи . Всі нормально переносять, безболісно.
Едине що треба вірно вколоти , особливо масляні препарати , буває попадеш в товщу шкіри , замість підшкірно , тоді ще лисі некротичні місця можуть лишатися … Але то не від препарата залежить , а від того що вкололи не туди. Ну це я загалом.
Взагалі якщо є вибір внутрішньому’язево чи підшкірно , то густі препарати всі ставлю внуртішньом’язево, але я тільки в ногу, не в шию. Так, там є нерв, але ж і в людини так само в сідниці, то треба вираховувати куди колоти. Мені завжди так набагато зручніше. Але багато хто колить тільки в шию. А я як почитаю, що шию скоручують від болі, то мені самій погано робиться . Доречі як гарно попадешь в ногу , знайдеш місце, взагалі гарно йде препарат і не так вже їм і болить.
Еприн ще не використовувала , тому поки читаю відгуки . Дякую.
Меня научили в ногу колоть внутримышечно, практически всегда в мышцу делаю или только нет специального назначения.
Главное не напугать животное, конечно напрягается и всё, и игла туго идёт и лекарство.
Хорошо размять потом место уголка нужно и ни каких проблем.
Видела, что в шею делают. Думаю тут кому как удобнее.
Ой, девочки, у меня есть такие дамы, истерички…ну как люди некоторые боятся уколов.
Это точно. Не скажу, что я прям часто бегаю со шприцами за козами, раз или два в год, и некоторые помнят, совершенно точно. Как увидят , даже самые целовальные, моментально с поля зрения исчезают)
Залізла сьогодні у погреб перевірити, як справи, а там дуже-дуже волого, майже грязюка під ногами, добре що під овочі настіл зробили.
Воно у цьому році і не дивно, півроку дощу кожного дня.
Ого, пів-року! В нас в другій половині літа така посуха, а ще й на піщаному грунті… навіть бур’яни, і ті повисихали, хризантеми ледве вижили… полив на городі почала єкономити, дарма, що капельний, бо навіть скважина один раз викачалась… вперше у житті… мені аж похололо… а вже у вересні як почало, то тільки вчора зупинилося - тепер плаваємо…
А у нас почалося у травні, майже щодня дощ, у серпні трохи перерва була и до сьогодні зливи кожного дня.
Розвелися слимаки гигантських розмірів, у погребі мокро, і також слимаки, вони всюди просто, це мерзотно так(
За все літо шльопки наділа може один чи два дні. Чоботи весь час. Не уявляєш, як достало. За все своє життя не пам’ятаю такого дощового літа, весни та осені.
Я себе втішаю тільки поняттям , що то нам у війні із тою нечистю Творець ( вищі сили, природа, я не релігіозна) допомагає. Бо інакшого пояснення такій дивній погоді не знайти.
Так для комфорту у дворі і горОдів - це суцільне зло. Але якщо подумати: то їх морозило, то пекло, то заливало, то їм болото… нашим не переливки також, але нашим хоч люд допомагає і підтримує, та і мотивація ЯКА!
А тим , ані мотивації, ані комфорту, ще й і люд ненавидить… і холодно, і мокро, і припекало , а зараз грязь і антисанітарія…
Тут саме клімат нам в нагоді… тим паче дощі на Чернігівщині , також є частковою запорукою не нападу із боку білорусі, бо там болота порозкисали вщент мабуть…
А ми вже якось витримаємо, не можемо не витримати.
Може й так. У любому випадку, від нас не залежить нічого, і змінити ми не в змозі. Переживем.
Тих слимаків кругом повно. Ми як викопали картоплю і стали йти дощі, то випускаємо курей на город попастися. Кури так наїдаються, що зерно ввечері не хочуть їсти, вола повнющі.
Вчора додивилася на одного гарбуза, великий, але молодий, зелений. Так його слимаки так поїли, геть і під шкірку позалазити. Кури діставали їх, як дятли.
То це ще у нас пока немає отих червоних слимаків, тільки дрібні сіренькі. Біда.
Я в начале августа обновила кур, купила молодых ломанов 3,5 месяца, они не то что слымаков даже червяков не едят , ещё и на перекладины ночью не залазят , а старые мои так под ноль бы уже всё и всех выклевали
О, оце у нас здоровезні червоні. Але мої курі їх не їдять. І качки не їдять.
Село сьогодні ожило. Два дні без дощу, земля трошки підсохла, можуть трактори заїхати, то люди пашуть-сіють, хто не докопав картоплю-буряки-моркву, спішать прибрати.
Сьогодні їздила у місто, вперше в житті побачила, як люди копають картоплю 1 листопада. Отаке літо і осінь, є місця, куди трактор тільки зараз зміг заїхати, так нас у цьому році заливало.
Я садила остачу картоплі після збору часнику провірила рядочок наїлася а остальну ще держу накрила плівкою, думаю що до нового року нею дотягну, вона смачніша за ту що посажена весною от так продовжую кожного року тільки у цьому році підстилки солом’яної не було щоб накрить то так і живе тільки підгорнута і плівка спасає від осадків бо занадто їх то починає гнисти.
В цьому році я накопала десь 40 відер картоплі, яка виросла самосівом, тобто залишились картоплинки з минулих років. Посміялися з чоловіком, що може картоплю садити з осені, або погано вибирати…
У нас також завжди сходить наступного року щось) То ми копаємо на молоду таку. Зазвичай, вона раніше зав’язується.