Дякую,дівчатка, за привітання і побажання!
Неа, не угадали, кізочка сама розмальована. Така красотуля, сама маленька з усіх трьох, а сама швидка. Починаючи із самого народження, коли хотіла першою проскочити 
Мамчину сиські також перша знайшла і надійно до неї присмокталася 
Насмішили статистикою 
, просто не дай Боже чогось , я при вигляді нестандартних ситуацій (крові там , ще чогось) , можу тойво ,трошки рядом полежати без чуств 
. Тому прошу їх щоб якось самі справлялись 
Зоя, прийміть мої вітання 
Молочка багото, щоб всим хватало!
Боятись та хвилюватись не варто, це, перш за все, шкідливо для здоровя господарів. Потрібно готуватись до різних ситуацій і нічого не боятись
тоді коза оближе дітей і почне господиню облизувати в чуства приводити
Зоя вітаю Вас з таким чудовим закінчення лютневих окотів- трійнею гарнюнь)
Раз тут така розмова, то розкажу, як таке лікується. Причому за один раз і назавжди. Було це давно, але я хоч і стара, а пам"ятаю. У моєї старшої сестри пізні діти. Наші вже дівочки, а її малі. Приїхала я в відпустку до батьків, тоді ще жили ми в донецькій обл. Діти бігають, старший хлопчик сестрин біг і упав на доріжку, посипану вугільною жужелицею ( тим, шо залишилось від вугілля, що не згоріло). А вона в цей момент тримає на руках меншого, годовалого хлопчика. Глянула - у старшого коліно розбите, трошки крові . і починає падати в обморок з дитиною на руках. Ну, цея довго пишу, а все в одну мить проходить. Як я її підхопила - не знаю, але по морделіца вона отримала з усієї моєї дурі. Замість того, щоб допомогти дитині, вона вибрала найлегшу дорогу - я упаду, приб"ю дитину, поб"юсь сама, а ви тут розрулюйте.А всього то і було - розбите коліно. Більше вона таких закидонів не робила. А, ні, ще коли маму розбив третій інсульт, то її одній жалко мами було, а мені і сестрі ні, бо ми не падали в обморок, а кликали лікаря і робили все, що нам казали. паралельно ї її виводили із ступора.
Взагалі то я біла і пушиста, але страшна. Дітям завжди кажу - слухать, думать, робить, а плакать будуте потім, якщо схочете.
Вітаю,Зоя! Можеш видихнути 
І трошки ще віддихатись до квітня 
Якщо малишня дозволить.
Зоя, поздравляю! И с окотом благополучно закончившимся и вас с профессионализмом акушерки козьей. Помню, еще недавно, как вы панически боялись подобной ситуации. А уже вот - профи.
Зоя благодарю вас за ваш оптимизм!Учусь у вас этому! Бывает так навалится проблем что опускаются руки а вы поддержка и вы так хорошо пишите вам бы книги писать. Спасибо вам огромное. Пусть Бог благословит вас и вашу семью.С уважением к вам ваша коллега.
Точно, Інна, боялась страшенно…дуже страшно лізти в козу вперше… дуже сташно що там і як. 
А в подальшому там уже все таке знайоме 
Правда, сьогодні, коли наткнулась на дві мордахи, подумала раптом близнюки сіамські
Так одне велике, а двоє дрібніші будуть. Не завжди звісно, але зазвичай.
Зоя, чудова малеча! Вітаю! Хай діткам пощастить з господарями. А Вам радості і здоров’ячка з усим козосімейством справлятись.
Зоїчка , мої вітання тобі !
жах … уявляю , що ти подумала в цю хвилину … 
Зоя, мої вітання з завершенням зимніх окотів. Нехай дітки швидше знайдуть нові домівки, а матусі зальють смачнющим молочком!
Похвастушки . Такі чудові тапулі створює Людмила @EcoKozA Ніжкам в них тепло та комфортно, а такий прикольний дизайн щей око тішить, гляну на них і усмішка появляється само по собі
Люда, дякую за гарну річ!
Наташа, я уже дивилась… дуже цікава знахідка , але я не спец в таких речах 
Прийшла весна, сонечко світить, пташечки починають виспівувати і перший вихід цьогорічної малечі на пасовище… пастись ще немає на чому. а пострибати уже можна
