Дорогі форумчани пропоную Вашій увазі інтерв’ю з нашим молодим козоводом Іваном Морозом з ніком @bald ОСГ “Промінчик”, моїм дарувальником козлика Шона.
!
Іван любязно погодився на розмову, більш того Він запросив мене в гості на дегустацію своїх сирочків і оглядини козомордочок. Я, звичайно, з радістю скористалась запрошенням, так як мене розпирала цікавість. І ось ми в приємній дружній атмосфері з малиновим вином, сирами і чаєм гомоніли про своє -про козяче…
Іван показував свої сири, що зріють.Розповідав як їх готує, зберігає.
потім ми провідали Іванових козожителів. Вони підросли добряче з часу мого першого візиту, кізочки всі колобочки. А нубієчки мене дуже бурно зустрічали, вони зовсім ручні, такі красуні.
І козли - такі статні кавалери, дуже контактні, з охотою приймали ласку, підсовуючи свої мордахи .
Традиційне перше питання : як з однієї кози для молока дітям ви наважились на ОСГ в умовах західного регіону, де простіше заробити за кордоном значно з меншими клопотами. Це була мрія, чи "апетит прийшов під час їди? Чи ідея прийшла згодом? Бо, як писала Інна , ви стартонули ого.
На справді, кожен селянин котрий має город є власником ОСГ, а от спробувати заробляти на козах мене змусило життя. Довгий час я займався будівництвом, пройшов шлях від різноробочого до виконроба. Працювати доводилось шість днів на тиждень і ніколи не було часу зробити щось дома, а в селі валилася старенька стайня. Час знайшовся пізньої осені, 23 листопада 2013 року ми з братом перекривали дах, і я з нього впав, в результаті перелом хребта і довга реабілітація. Пів року я мусів тільки лежати і ще пів року не можна було сидіти. Тоді я розумів що в будівництво я не повернуся. Я мав купу часу щоб обдумати як жити далі. Лежачи з ноутбуком на грудях, мандрував по теренах інтернету шукаючи яким би чином заробляти на життя, і щоб справа ще й приносила задоволення, а оскільки я виріс в селі, і тварин любив з самого дитинства, та й стайня вже була збудована, вирішив я робити бізнес на козах.
Правда перед козами, після реабілітації, була ще робота в Новій Поліції, пройшовши в 2015 році відбір у Львові та після навчання я недовго попрацював патрульним поліцейським.
Робота виявилася не для мене, з козами значно приємніше працювати.
- ОСГ це лише на емблемі чи якось документально оформлене?
Якщо так, то що потрібно для оформлення цього статусу?
ОСГ оформлення не потребує. Кожен власник землі сільськогосподарського призначення автоматично рахується власником ОСГ, при потребі можна взяти в селищній раді довідку. Згідно закону кожне ОСГ може вирощувати, виробляти продукцію для власного споживання, а надлишки реалізовувати на ринку. Також ОСГ може займатись зеленим туризмом, при цьому ОСГ не є об’єктом оподаткування.
- З захопленням читаючи на сторінці про народження вашого другого Цезарового покоління козожителів, я зрозуміла що Вам і акушером довелося побувати? Правильно?
У мене мама в дев’яності працювала дояркою на фермі, вона з колгоспними коровами пройшла все, всі сусіди, коли є якісь проблеми з тваринами, чи якесь вздуття, чи проблеми при родах, кличуть маму на допомогу. Але коли я купив в Києві зааненок, за космічні для мами гроші, вона заявила що боїться нашкодити таким дорогим тваринам, і роди прийшлось приймати мені, та і всі ветеринарні заходи також.
- Діоніс Ваш ніжний красень, але чомусь не знаходжу чи пускали його в розведення?
Молдавський американець Маркіз і зааненець Хорс лише на гараячому засвітились.
Коли я купував Діоніса в планах ще не було 100% нубійців, але плани змінили куми, які про спонсорували купівлю Маркіза і двох чистих нубійочок, а маючи чистокровного цапа крити процентним вже не раціонально. Тому Діоніс залишився у мами і покрив там тільки одну Мілку. Наступного року буду його продавати.
- Нубієчки Ваші собако-кози, такі красуні. Скажіть чи підтвердили вони у Вас говіркий, як тут часто пишуть, характер, галасливі?
Зустрічають мене після розлуки голосніше всіх, а от охоти у них були тихі.
- Як Ваші справи з будівництвом ще одного житла козячого? Чи перевели ви кіз на спільне утримання?
Як Ви розриваєтесь між Рудном і Годовицею? Я захоплююсь Вашим інтузіазмом і завзятістю.
Коли літом прийшов час збирати малину ( окрім кіз у мене ще є 10 сотих городу засаджених малиною) я зрозумів ще не зможу одночасно займатись і малиною і випасати кози, і було прийнято рішення зменшити поголів’я і перевезти в Рудно. Кіз я тимчасово поселив в переобладнаному гаражі. В планах вже в Рудно збудувати сарай з вигульним двориком.
- Як миряться козохлопці, чи влаштовують турніри?
Лише під час гону влаштовували пацани двобої до розбитих лобів та знесилення. Як помучились , то бодай штовхали боками один одного, кожен хотів бути першим, але спати лягають завжди разом.
- Як Ваша козочка після обезрожування пастою Доктора Тейлора?. Відростки ріжок не з’явилися? Доречі всю Вашу інформацію про це обезрожування вартувало би в окрему тему оформити.
З обезрожених пастою в хазяйстві залишилась тільки одна Іриска. Відросточки ростуть, але маленькі і рухомі. Коза їх часто збиває.
Мені здається що я обробив замалу площу. В планах таки термокаутер, думаю це більш гуманно - 15 сек і все.
- О, добре, мені подобається така ідея…
Навчитеся ( а судячи по пузіках, буде на кому) і будете, як Ладуся - регіональним обезрожувачем, бо наші шановані вети до нас занадто далеко.
Як Ви вирішуєте з кормом питання,адже це не одна коза чи дві, Для мене наприклад це найбільший стримуючий фактор щодо розширення.
В основному купуємо, бо трудозатрати по їх заготівлі забирають багато часу, і не оправдовують себе.
А в мене ще малина, з якої хоч трохи доходу маю.
Кози наразі ще доходу не приносять - лише одні видатки.
- Малиною займатись почали з досвіду по заробітках?
Ні, ідея з малиною з з’явилася тоді й коли і з козами. Знайшов малиновий форум, там і вчився, штудіював агротехніку, захист рослин, там і визначився з вибором сорту.
- Чи важко з малиною мати справу у чималенькій кількості?
Найважчий період збору, не зважаючи на погоду потрібно йти і збирати, і це займає цілий день, а ще і за козами доглядати, цих 3-4 місяці найващі в році.
- А справа вигідна?
В перший рік було вигідно, зараз дуже багато господарів насадили малину і ціна впала майже на половину. Фермери -оптовики цього року переорали не збираючи, на оптовій закупці ціна впала нище собівартості.
-Слимаки рижі заморські на малину не нападають?
На щастя в нашому керунку їх ще нема.
Дай Бог щоб і не було.
- А ще розкажіть про сирочки, з якого починали.Я бачу Ви за все сам беретесь, і сичугів насушили, Ви вже їх використавуєте? Поділіться досвідом.
Починаючи займатись козами я усвідомлював, що прийде час варити сири. Починав мабуть як і усі з бринзи, потім була качотта, і пішло поїхало…
Сичуги ще не використовував, не було молока на експерименти, вже з весни мабуть почну, поки використовую куплений фермент.
- Доречі, а півницю Ви вже прилаштували під погріб для визрівання? Чи обмежились купленим холодильником?
Прийшлось купити ще один холодильник, півниця в Годовиці, мені не зручно там доглядати за сирами, зимою тримаю їх в півниці в Рудно разом із консервацією, і тихенько мрію про камеру для визрівання.
- Де черпали інформацію про виробництво? Відео, книги, курси?
Де берете рецепти?
Закваски купую в Заквасочці, там же і отримую рецепти, також скачав собі книгу Девіда Ешера, по них і вчуся методом проб і помилок.
- Хто у сім’ї займається сироварінням?
Я, дружині правда залишається весь брудний посуд.
- Як самі оціюєте свої успіхи?
У Мене Ваш широкий асортимент викликає повагу, і захоплення вашим бажанням вчитись.
Пробую варити багато різних сирів, щоб обрати для себе по смаку і приготуванню підходящі варіанти. А потім відточувати вміння і довести до стабільного результату якийсь певний асортимент.
Поки що сири однаковими не виходять.
- Як на мене, це нормально для крафтових сирів.
Я бринзу лише робила і то завжди різна виходила.
Вже з вичитаного тут на форумі зрозуміла що дуже температура впливає , а підтримувати її однаковою на домашній кухні нереально.
Ось тому мрію обладнати одну кімнату під сироварню, змонтувати кліматичне обладнання і добитися однакових умов для варіння сирів.
- Як налагоджуєте збут? Хто є вашими покупцями? Чи пропонували свої сирочки реставраціям?
ми ще не вийшли на той рівень по кількості і якості щоб складати угоду на постачання сиру з реставраціями. Починали серед знайомих, а далі сарафанне радіо, створили сторінку на фейсбук, в планах створити сайт.
- Дуже хочу зварити твердий сир. та в мене це поки що лише мрія з однією дійною козою і купа різних формочок, в яких вдалося попробувати бринзу. З якого Ви б порадили починати? Яку мінімальну кількість молока треба мати для варіння твердого сиру?
Напевно маасдам, він не складний в приготуванні і догляді при визріванні, і клієнти наші його хвалять. Ну а молока треба хоча б 10 л.
-Ого, це вже як Пасочка буде доїтись, доведеться зачекати. Рекомендації врахую.
Доречі , хто Ви Іване за фахом.
Тренер-викладач. Колись займався спортом, поступив в ІНФІЗ. Ще навчаючись на третьому курсі пішов працювати методистом ЛФК, та через малу зарплату по закінченні інституту звільнився і пішов працювати на будову.
-І останнє, що би Ви побажали форумчанам?
Бажаю форумчанам миру, любові, впевненості в завтрашньому дні, щоб кожен ранок починався з відчуття радості і задоволення, нехай вас переповнює жага до нових звершень, енергія та щира радість від життя.
Дякую Іване, нехай з Божою допомогою все задумане вами збудеться. Здоровя, злагоди ,добробуту усій ВАШІЙ РОДИНІ!
****Я ще до тепер під позитивним враженням від цього візиту, тішуся що тепер і у Львові буде можливість придбати чистокровних нубів і зааненців. ****
А ще -я додому поїхала зі смачним подарунком
