Сьогодні ми у гостях у нашої активної форумчанки, милої жїнки і козовода-любителя Зої @zoia1 , господарство “На Расєї”.
Доброго дня, Зою! Де знаходиться ваше господарство та які його мешканці?
Доброго дня, Ольго! Ми з чоловіком проживаємо в чудовому куточку Хмельниччини. За часи нашого господарювання через наше господарство пройшло чимало живності. На даний час наше господарство не велике - 13 кіз, кролики, кури, гуси. Ще у нас мешкає восьмеро котів та троє собак. Коти і собаки вже не один рік невід’ємна частина нашого господарства. Живем ми на окраїні села і часто всі викинуті коти-собаки знаходять притулок у нашому дворі.
Чому саме кози? Чим вони вас зачарували?
Я навіть не уявляла, що матиму козу… та ще й не одну. Давним-давно у нас була корова. У зв’язку з хворобою чоловіка її довелося продати, саме тоді я вперше запропонувала чоловікові завести козу. Відповідь була категорична – ніколи! Я не наполягала, бо кози завжди у мене асоціювались із такими брудними, кудлатими створіннями із ковтунами реп’яхів та бабусями поряд із ними. Чоловікова відповідь мене тоді тільки потішила і задовільнила…До всього я ще дуже люблю квіти, чимало їх росте на нашому дворі і, зрозуміло, що поява кіз в господарстві могла порушити мої плани і моє квіткове «царство».
Пройшов час… і ось у 2015 році (рік кози) мені випадково на очі потрапляє газета «Рідне село» і в ній стаття - розповідь про кіз породи ламанча та їх фото. Та стаття повністю змінила моє відношення до кіз. Я глянула на фото і …. закохалась (якщо це так можна назвати) у коротковухі мордахи. Вже потім прочитала про їх лагідну вдачу, смачне молочко. Але спочатку були чудернацькі коротковухі мордахи.
Кілька днів виношувала план як переконати чоловіка в тому, що нам таки потрібна коза. І таки переконала…
Через відсутність власного транспорту почала шукати свою мрію поблизу, знайшла її за 100км. Поїхала за одним козенятком - привезла трьох. А далі пішло-поїхало. Коли появилась у мене перша коза, я почала читати, шукати інформацію, вчитись… іноді на власних помилках.
З часом появились лишки молока і захотілось пробувати варити власні сирочки. Розпочала із бринзи, з часом в асортименті появились качота в різних варіантах (особливо смакує з пажитником в каві), витримані белпери мене покорили назавжди, це і до кави, і до грибочків, і до спагетті і, навіть, до борщику, любим сир по типу російського, фету з різними травками-приправками. Вже кілька років не купуєм в магазині того продукту, що називають сиром… Тепер не раз задумуюсь, як ми жили без наших кізок, молочка-сирочків, без того позитиву, який вони щодня нам дарують.
Багато із моїх знайомих не знають про моє захоплення, коли випадково проговорюсь про своїх красунь, то вони дивляться на мене круглими очима і не можуть зрозуміти як ми можем поєднуватись. Пригощу сирочками - не вірять, що це можна приготувати власноручно та щей з молока кози.
Як ви усе встигаєте і з усім справляєтесь? (кози, робота, сир, сіно…)
Більша частина роботи по господарству лягає на мої плечі, чоловік старається мене в усьому підтримати і допомогти в силу свого фізичного стану. Весь час у мене розписаний по годинах - підйом о шостій щодня, годування, доїння, випас. Ми живемо за селом і це великий плюс, маємо чималий випас для кіз. Поки я працюю - кози пасуться самі, кілька самих шкідливих прив’язую, а решта вільно біля них гуляють. В обідню перерву напуваю, ховаю прив’язаних у затінок . Все так відпрацьовано до автоматизму, коли залишається вільних 10-15хвилин, я зупиняюсь і думаю, що і де пропустила.
Ввечері кіз обов’язково вільно пасу 1-2 години. Дуже люблю ці декілька годин на природі, спілкування з тваринами, відпочиваю фізично і душевно від усіх денних перепетій.
Сіно заготовляємо на власній ділянці, раніше наймали техніку на косовицю, перевезення сіна. Але останнім часом ціни на сільськогосподарські послуги стали дуже високі, тому придбали міні трактор, переробили його на ручне управління. Ось так по-тихеньку живем і працюємо.
Які кози були і є у вашому господарстві? Яким породам надаєте перевагу?
Як я уже казала моє козівництво розпочалось із кіз породи ламанча (а якщо точніше, коротковушок). На даний час в господарстві маємо кізок та цапа цієї породи, є також козлик нубієць гарної удійної лінії та процентні нубійські кізки. Часто спостерігаю за козами цих порід і дивуюся, як тварини одного виду, але різних порід, можуть так кардинально відрізнятись. Про зовнішні ознаки я мови не веду - різницю видно з першого погляду. Розповім про своїх кіз і про свої спостереження. Коротковушки дуже спокійні, врівноважені, помірковані, вони вдачею нагадують собак, хвостиками ходять за своїм господарем, заглядають в очі, люблять увагу до себе і люблять, як мені здається, тішити людей своєю присутністю. Нуби мені нагадують котів, вони стрибучі, ні одна моя ламанчуля не зуміла (їм навіть в голову таке не приходило) забратись на дах сараю, люблять полежати, поніжитись, до людей приходять щоб попросити смакотлик, якщо нічого смачного немає, вони миттєво втрачають інтерес до спілкування. У них так - якщо вони мають когось потішити - то тільки за плату… Я дуже дивуюсь відмінностям у їх характерах, хоча люблю всіх своїх кіз і коротковухих і довговухих. В цьому році очікуєм козеняток породи ламанча , ламанчо-нубійців. Цікаво які вони будуть за характером ламанчо-нуби чи нубо-ламанчі. Ці породи мені подобаються своїм «сирним» молоком. З нетерпінням очікую нових окотів.
Ваші мрії на найближче майбутнє.
На даний час кізочки для нас просто хобі, захоплення, яке потребує чимало коштів на утримання (харчі, мінерали-вітаміни, будівництво сараїв, загонів та ін.). Частина витрат перекривається продажем козенят, сирів. Але тільки частина… Мрію сформувати власне товарне стадо орієнтовно десь 10 дійних кіз із стабільною лактацією 4-5л ламанчо-нубійського сирного молока. На більше не претендую, оскільки розумію, що високоудійна коза - це вже проблема, зокрема для мене. Мрію в майбутньому отримати коротковушок цікавого забарвлення. Чим більше читаю наш форум, розглядаю кіз наших форумчан, тим більше з’являється “хочу”, але, разом з тим, розумію, що це все на мої одні руки…
Дякую, Зою, за цікаву розповідь! Від щирого серця бажємо здіснення ваших мрій, сил та натхнення у вашій цікавій справі!