Не уявляю свого життя без квітів

Зоя, доброго дня! У мене запитання - якщо до цього часу не вилізли листочки ірисів, та й корневища там не бачу, то це вже все, капут?
Це я вчора робила обхід свого квіткового хазяйства, так в деяких місцях, де насаджувала іриси є рослинки, а в інших - тільки земелька:cry:

Корневища мають бути по любому. Передивіться уважно, можливо їх за зиму гризуни десь порозтягували. Хоча все можливе, я цьогоріч такаж багато рослин не знайшла, які в минулому році посадила, але тішу себе тим, що можливо вони ще виростуть

1 лайк

Дякую за відповідь! Буду і я сподіватися…
На крайній випадок посаджу там кабачки, я так завжди роблю - де квіти не прийнялися чи пропали - стромлю туди або кабачки, або помідори:joy:

1 лайк

Зоя,прими заказ на эти.
Если есть что-то еще для альпийской,многолетники,очень хотелось бы.

1 лайк

Лариса, добре:blush:Фото багаторічників постараюсь завтра скинути-щось сьогодні заморилась я:unamused:

1 лайк

@zoia1 наверное хосты еще рано?

Так хости ще сплять:wink:

Лілейники



Фото погане, але це дельфініум

16 лайков

Сьогодні полола свої квіти, дійшла до рудбекії і пригадалися спомини з дитинства. повязані із цією квіткою.

Літо спека. якесь свято моя баба Маринка одягає святкову рясну і довгу картату спідницю, блузку із безліччю дрібних блискучих гудзиків , повязує голову чистою білою хустиною , одягає мені також нові сандалі, новий сарафан , бере мою руку в свою зашкарублу долоню із пальцем-мізинцем, який ніколи не розгинався и ми вирушаєм в догору. Їти нам далеко аж у іншу частину села, для мене 5-6 річної дитини це дуже далека дорога . Іти мені з бабою не дуже хочеться, але батьки на роботі а вдома вона мене саму не лишить. Покірно човгаю новими сандалями по пилюці. …Ми їдем провідувати бабу Явдоху і прабабу Гапку(це сестра і мати моєі рідної баби Маринки).
Нарешті ми прийшли … нас зустрічаю хата-пустка, яка дивиться на світи вибитими віками -очима, все колишне подвір’я заросло лопухами та кропивою, тільки попід облупленими. колись білими стінами красувались золотими шарами величні квіти. Колись дуже давно мою бабу Маринку, тоді ще гарною молодою дівкою (я з недовірою на неї дивилась. коли вона мені про це розповідала) фашисти погнали на роботу до Німеччини,дома залишилась хвора мати і малолітня сестра Явдоха… Коли повернулась додому, то її зустріла прожня хатина із стінами заляпаними кров’ю її рідних. Односельці розповіли, що іх разом удвох розстріляли фашисти під стінами хатини, а де похоронені тіла так ніхто і не знав…
Баба Маринка стояла тужливо притулившис до стіни і щось тихо шепотіла… А попід стінами квітли жовті красиві квіти. Просила бабу, що додому взяти- вона заборонила.Не чіпай!
З того часу рудбекії для мене квіти туги… Треба на днях посадити їх біля могилки баби Маринки… Щось навіяло

19 лайков

У нас весна… Нарешті дочекалися тепла

Це рябчики



11 лайков

Сьогодні у нас нарешті +26 і тюльпани моментально розквітли, трохи пофотографувала на пам’ять

13 лайков

15 лайков

13 лайков

Через кілька днів зацвіте княжик

10 лайков

Зоечка, я так мечтаю про разноцветные махровые тюльпаны , продай мне пожалуйста хотя бы по одной луковице!

Я про эти

4 лайка

Лада, позначу де вони посаджені і відкопаю, коли посохнуть листочки:slight_smile: Цей вид ще називається-піонієвидний

2 лайка

Спасибо , Зоечка, я буду очень благодарна!

1 лайк

Непомітно одні за другими поскидали свої пелюсточки майже усі тюльпони, на згадку залишились тільки фото:worried:
Почали розкривати свої оченята іриси, першими квітнуть карлики

11 лайков

8 лайков