Вітаємо всіх і ласкаво просимо у подорож історією про тварин нашої родини! На сьогодні у нас мешкає три представниці козиного царства 
. Найстарша - Фіона їй 1 рік і 2 місяці. Принцеса Фіона з’явилася в господарстві випадково, її ще маленьким козеням привіз начальник моєї сестри і сказав: “Мені нікуди її діти, тому, що хочете те й робіть. Це Полтавська коза, її мати 6-ти літрова”. Ось і все, що нам відомо про нашу козу, яку ми ще називаємо Актриса, Кошечка і віднедавна Дракон. Справа в тому, що у чоловіка (про якого я згадала вище) раптово пішов з життя батько, якому і було привезене козеня, а так як сам чоловік мешкає в квартирі, гостро стало питання пошуку нової домівки. Фіону ми не поспішали покривати, тому вона й досі в дівках 
, але вона відпустила красиве вим’я і радує нас дуже смачним молоком 1 літр раз на два-три дні. Здоюємо, бо інакше тварина відчуває дискомфорт. Молоко надзвичайних смакових якостей, раніше я такого не куштувала: без запаху, післясмаку і дуже легке, ніжне, при цьому не водянисте. Думаю, коли вона окотиться, буде ще смачнішим 
. Однак, характер у принцеси Фіони зашкалює 
. Коли вона не хоче йти, куди її просять, а це майже завжди, Фіона падає і прикидається мертвою чи сплячою, або просто демонстративно вкладається і римигає. Я винайшла спосіб її примусового руху, беру за хвоста і керую як пультом управління 
. Крихітка Фіона до всього ще намагається бути лідером серед усіх, чи то люди чи то звірі. коли ми до неї підходимо, вона обов’язково стає лапами на ногу, чеше роги і лащиться як кішка об ноги, але тільки для того щоб звалити з ніг. Ніщо не вплине на її рішення ні кнут ні пряник. Окрім смачного молока найголовніші достоїнства Фіони це те, що її ніколи не чути, якщо вже вона вирішила подати голос, то це тихесеньке блеяння, приємне вуху, а також її окрас білий фон затушований підсиненим сріблом, а на мордочці дві симетричні смужечки, як у Альпійських кіз з окрасом сангоу, носик затемнений з фіолетовим відтінком, ніби косуля. У квітні цього року від сусідів ми забрали ще одне козеня - дівчинку Панду. Стало шкода, що така краса піде на шашлик. Тому купували у них же молочко для козеняти. Підрахували витрати і зрозуміли, що Панда у нас - золота коза . Як не дивно, Фіона спокійно поставилася до Панди, ніколи її не ображала, хіба що може махнути головою, щоб малеча відчепилася. Молоко у мами Панди теж дуже смачне, схоже на молоко Фіони тільки жирніше, насичиніше. Дізнатися про історію і крові матері не вдалося, бо її господарі дуже забобонні люди і навіть не показують своїх кіз нікому. Одного разу через паркан мені вдалося побачити цих граційних, великих білих кіз, вони неквапом жували люцерку. Вим’я у кожної звисало майже до землі і мали краплинки по всій площі, ніби хтось поставив клякси темною фарбою. А дійки були широкі й довгі, як вуха у кролів, що мені не дуже сподобалось.Тато білий цап Гєркі з велетенськими рогами, більшими ніж він з нашого села. Схожий на зааненського, гладкошерстний з красивим гребенем на спині, ласкавий і спокійний. Його бабуся давала 4 літри смачного молока за другим окотом. Тому ми покладаємо великі надії на Панду. Її найбільше достоїнство - це дарувати радість всім оточуючим своєю лише присутністю. Вона дуже весела, лагідна і ласкава. Назвали її так, бо народилася з окрасом, як у ведмежати Панди. І третя наша дівчинка - Уртіка (заанонубійська квітнева крихітка) з господарства Олі79. Її я придбала недавно, хоча планувала детальніше розібратися в питаннях стосовно породистих кіз. Однак, коли я побачила мою Урті, зрозуміла, це вона:hugs:. Я ніколи не мала справи з породистими козами і не розуміла в чому різниця, тепер розумію . Хоча, може це не порода, а виховання Олі 
. Урті інтелегентка, ніколи не поставе ноги на тебе, не дозволить довго тискати і виціловувавати, тоді як Панда, коли пропустиш, може здертися й на голову . Урті їсть, ніби вчиняє якесь таїнство, дуже повільно виважено, ретельно пережовує, а наші дворяночки ковтають як індики, ніби й не жуючи. У нашої Урті дуже зіркові предки 
еліта українських передовиків серед кіз тому дуже цікаво, що нам видасть наша дівчинка. Головне достоїнство - це те, що вона у нас є:relaxed:, а ще її окрас не просто карамельний, а перетворюється на якийсь мармурово-пісочний, неймовірний! Я дуже вдячна Олі за Уртіку, а також за її підтримку, турботу, доброту і людяність! Фото буду старатися викласти, але щось потрібно робити зі світлинами, бо розмір завеликий. Ще у нашому господарстві теличка, свині, три коти, гуси, індокачки, курі, та каліфорнійські кролики. Днями збираюся придбати яйце куріпок Фараонів 
. Ми з чоловіком придбали стареньке господарство поруч з моїми батьками, де ми зараз мешкаємо. Плануємо відремонтувати і проживати там, тому буду викладати фото нашої роботи на фазенді , а її там дуже багато!
Вітаю вас з відкриттям сторіночки,з новосіллям!Гарна історія ,будем чекати продовження)
Моїх гостей попрошу допомогти розібратися що таке “Полтавська коза”. Це порода, чи просто прив’язка до регіону . Доповню, що Урті ганяє Панду, але не дуже, вони мешкають у двох в своїй окремій квартирі . А Фіона незлюбила Урті, прямо як Цербер нападає на неї, навіть важко втримувати. Мене це засмутило. Можливо хтось підкаже, що тут можна зробити.
Дякую за відгук, дуже приємно
Я не спец звичайно.Але знаю що колись давно ,в Лохвицю здається ,були завезені зааненці,вони розійшлися по людях,коли ферму закрили,а вже їх помісі називають “Полтавською”.Як такої породи "Полтавська"немає.Це моя думка,може хтось знає,хай розкаже
Це Урті, ще, коли вона була у Олі. Їй три місяці і у неї вже не просто дієчки а маленьке вим’ячко😊
Прошу усіх звертатися до мене на ти, мені буде дуже приємно і просто в спілкуванні!
О,все-таки я щось пам’ятаю ))Хоча в мене в селі (на Полтавщині ) їх називають “лохвицькими”,а не Полтавськими)
Клас! Це тема- просто фантастика!
Планую вдягнути Фіоні шматочки резинових шлангів на роги, щоб хоч не поранила Уртіку. Така хитра, спеціально не виходе на всю довжину ланцюга свого, чекає поки Урті підійде і нападає як коршун, а Уртіку наче магнітом тягне до неї. Роги гострі як саблі, коротенькі такі, а обезрожувати резинками боюся. 
Поздравляю с открытием странички!
Козочки хорошенькие, пусть порадуют вашу семью молочком!
Ох и боюсь я таких рожек. У меня была такая же красотка, только ее обижали сильно, а потом она стала отыгрываться на дочке обидчицы. Я боялась, что вспрорит ей живот, такие острые были и прямые. После снятия короны уехала в новый домик, где ее любят и не обижают. А сейчас другая подрастает с похожими- жду осени
Гарна розповідь ! Цікаві кізки ! З відкриттям сторіночки ! 
Дуже дякуємо, приємно чути такі відгуки
Шланги это хорошо, но не надёжно. Они могут слетать. Причем в самый ответственный момент. Поэтому резинки более подходящий выход для такой агрессивной козочки. Но, возможно, Вы к этому придёте чуть позже. Конечно, это очень травматичная процедура, но, в некоторых случаях, необходимая,
А зняття корони, це обезрожили? Я чомусь так боюся цього обезроження, як начиталася та як надивилася 
Да, согласна с Вами, но страшно потерять Фиону
Что Вас страшит? Почему считаете, что можно её потерять?
Вітаю з відкриттям своєї сторіночки. І розповідаєте цікаво. Тільки я мабуть пропустила, звідки ти? Я з Полтави. Приємно познайомитися.
Видела видео в Ютубе как коза в судорогах скончалась без видимых на то причин, хозяева подитожили, что это от резинок, читала на форуме, что некоторым козам так больно сразу же после того как одели резинки, что мужчина побежал за ножницами и срезал их тут же, козы не кушают, не пьют, останавливается рубец, такие истории бывают.