Кози і сад; кози і город; кози і квітники…
Як пройти з козами на випас і не з’їсти все на своєму шляху? Питання актуальне для багатьох…
Пропоную у цій темі ділитись своїми напрацюваннями, іншими хитрощами і несподіваними вирішеннями - як можна справитись із нашими “всенасвітіобгризаючими ”, але такими улюбленими козомордочками
Це архівне фото, коли після збору яблук я вирішила перейти через свій сад на випас
Я собі думала що кози не встигнуть їсти дерева.) Але одна персона зупинились - і все, “далі я не йду” а коли я пішла відганяти, то приєднались і решта. Територія своя біля дому, не страшно що хазяйка кудись бігла, кричали і кликала за собою. Поки не пішли в рух сухарики з кишень
А тут я хотіла на сонечку пофотографувати вим’я у кіз, і щоб вони не йшли до камери, а відволіклись на щось інше, пустила їх на територію перед хатою. Вони відволіклись дуже гарно)
Троянди після цього обрізки майже не потребували.) А фото, на мою думку, вийшли вдалі
Мої кози орієнтуються на команду “пішли” та на мою поведінку.
Коли пора іти додому з пасовища я кажу “пішли домому”, сама розвертаюсь та іду, не звертаючи на них уваги, і вони плентаються слідом.
При потребі швидко зібрати всіх до купи із зарослів чагарників, я голосно і швидко кричу “пішли, пішли, пішли”, часом плескаю в долоні.
А коли потрібно минути щось дуже- дуже смачненьке на своєму шляху ( квіти під парканом), я голосно кричу “пішли, пішли, пішли” і сама при цьому біжу по-переду. Для кіз така моя поведінка дуже страшна (якщо вже господиня біжить то потрібно збитись в купу і швиденько бігти слідом від гріха подалі )
Взагалі під час випасу я їх навчила так, що кози ходять за мною ,а не навпаки.Вони пасуться і поглядають чи є я поряд. Якщо я розвернулась і іду то вони все кидають і слідом.Так я можу вести їх в тому напрямку куди мені хочеться і контролювати іх.
Прочитала и увидела в Вашем коментарии себя.Слово пошли у нас самое важное,ещё вторая команда(за мной)если кто-то начинает отбиваться от стада то всегда громко спрашиваю у ее: "Куда
? Реакция мгновенная у козы.Главное все говорить громко и командным голосом.Еще когда приближается какой-то транспорт,всегда говорю громко ( машина) и поднимаю руку,секунды и стадо возле меня.Я думаю ко всему нужно приучать с самого начала,и тогда всё получиться.Животные ходят за мной,а не я за ними.Коза очень умное животное,это ни для кого не новость,но с ними нужно уметь разговаривать,и ни в ком случае не обзывать плохими словами за то что у соседей что-то сожрала из растений,пусть не садит там где ходят наши козы.
Так, теж так роблю. Але у мене це добре працює тільки в незнайомих місцях… І не завжди. Бо є одна коза надто вже самостійна. І можливо тому що головні, старші кози куплені були вже дорослими зі своїми звичками. Мені з ними треба ще тренуватись і тренуватись
Згідна, обзивати поганими словами не потрібно нікого. Але не завжди можна сказати людям “нехай садять не там де ходять наші кози”. Коли я прокладала шлях собі з козами на випас, то на нашому шляху є Фігура Божої Матері, яка встановлена з давніх давен. Навколо неї гарно доглянута територія, регулярно люди висаджують квіти. І я б сама не хотіла, щоб по дорозі йдучи на випас до лісу, мої кози щоразу все там усе нищили, обкусували і обгризали по дорозі… Як я їх не люблю, але є якісь людські рамки…І іншим людям я б теж зробила зауваження за таке…
Тому я довго обдумувала як це вирішити, і все ж таки знайшла рішення, яке для нас підійшло.
Про це я теж розповім, але трошки згодом. Ще треба буде доробити фото, але надворі зараз нельотна погода і ми на випас не ходимо…
На шляху до випасу, а це близько 300 метрів, в нас з однієї сторони вулиці просто були людські городи. Живемо на краю села.
Так от, пройти повз, навіть пробігти - це не реально. Мусили за свої кошти зробити людям вздовж дороги та городів паркан, щоб наші кози там не нашкодили.
А одна сусідка, яка весь час бурчала, щоб ми ходили з совком та горохи зметали за козами, та, яка ніколи не садила квіти, зрбила одного року клумбу біля двору з чорнобривцями та іншими однорічними, ото був головняк щоб проскочити ту ділянку дороги Проскакували за допомогою свистка. Тоді сусідка лаялася що свистимо в неі під каліткою Квіти встояли до осені, більш вона не садила клумбу. А через пару років вже перепрівший компост в нас з кучі на вулиці брала.
Підгледіла ось у козоводів за кордоном намордники на козах, відтворила Щоправда, там цей девайс використовують на виставках.
Така штука не підійде тим, у кого кози не підходять, коли їх звеш (інакше як його потім зняти на випасі). Ну і, гадаю, на велике стадо замахаєшся намордники вдягати-знімати. На пару-кілька кіз буде зручно.
Сітка крупними дірочками, жорстка, цупка. Тканина теж цупка. М’яка сітка й тканина не підійде - не триматимуть форму, і коза її врешті решт може зжувати.
Оце я розумію відповідальний підхід до справи! І Вам було спокійніше, менше конфліктів із людьми і більше здоров’я та нервів збережено. Видно що ви цінуєте чужу працю.
Такі сусіди, хоча б один, мабуть у всіх мусить бути) З ними жити веселіше)
А на свисток я собак вчила, а от про кози не додумалась
Ооо! Приємно бачити схожу ідею! А то я думала, що одна така “ненормальна”, думала що то в мене наслідки “собачніка” прогресують. А козоводи можуть не сприйняти.
Але ж правда, виручають намордники прекрасно?
Думала як в тему таку ідею додати🤣
Правда я трохи по іншому придумала
О, як це знайомо. У мене теж є такі сусіди (дачники), які почали активно квітники під парканом розводити вперше за дев’ять років, що ми тут живемо. А до цього я їм тин ремлнтувала, щоб кози до них не йшли.
А взагалі, кози пречудово дресируються (звісно, якщо їх небагато). Моє міні-стадо знає, що не можна йти з узбіччя дороги вниз на кладовище, і вкрай рідко хто переступає невидиму межу. І в інший бік на незагороджений горОд ходити -теж табу (сусідка категорично відмовилася загороджувати його). Тому, буває, гризуть мої козки тривичку біля межі того городу, кукурузка сусідська біля самої морди, а вони її не чіпають. Якщо хтось бунтує і намагається смикати щось з городу, то зазвичай це молодняк. Але мені легко їх контролювати, бо більше семи голів не тримаю.
Це ідея не моя, я чесно зізналася. Я лише застібку і регулятор додала, бо в оригіналі воно чомусь навіть не розстібалося. А ось сітку таку у нас знайти виявилося не так вже й просто.
Я козячого намордника не бачила. Але бачила недоуздок на козі, іноземний друг на ФБ мені запостив у коменти. То я шила недоуздок, а тоді вже намордник. Методом "тику"
П.С. Трошки більше року назад я на своїй сторіночці розповідала про цю ідею
Ось, знайшла
Колєга недоуздки я теж шию і для кіз, і для собак Але недоуздок то трохи інше. В недоузку коза вільно може пастися. У наморднику ж лише пити (якщо взагалі додумається морду вмочити у відро)
Дякую.
Взагалі, кози чудово дресируються. Як на мене, то вони не гірше за собак піддаються дресурі. Єдина відмінність - кози незрівнянно впертіші. Тому без доброї мотивації не обійтися
Абсолютно згодна. Я колись своїх кіз сварила страшенно (тепер самій соромно). А потім якось зупинилася, думаю, а чому це я маю своїх тварин сварити, якщо людина заявила, що вона і не подумає свій город загороджувати. То ж не в козах проблема, а в людях.
У мене взагалі склалося враження, що селяни люто ненавидять кіз та їхніх власників просто за те, що вони є. В селі по шляху череди корів всі городи і двори загороджені. Від кіз загороджуватися ніхто не хоче. Натомість люблять потім побурчати між собою, що кози якусь шкоду їм наробили, хоч не завжди це правда.
”, але такими улюбленими козомордочками 
)
з чорнобривцями та іншими однорічними, ото був головняк 
щоб проскочити ту ділянку дороги 
Проскакували за допомогою свистка. Тоді сусідка лаялася що свистимо в неі під каліткою 
Щоправда, там цей девайс використовують на виставках.
І Вам було спокійніше, менше конфліктів із людьми і більше здоров’я та нервів збережено. Видно що ви цінуєте чужу працю.