Зараз маю одну проблемну козу…Вона ручна мазунка, попрошайка … тільки доїтись вона не любить… Я сама винна… Минулого року вона першокотка окотилась весною, у мене саме був завал з роботою і я лишила під нею козинят, коза так і лишилась не навчена до доїння
В цьому році вона окотилась зимою, маю більше вільного часу і вирішила виправити свої помилки. Козиня забрала відразу і годую із соски…
А з мамкою воюєм…Вона спокійно вистрибує на станок, любить обніматись почесушкатись, випросить смаколик… а як тільки пробую її подоїти, то її довгі ноги відразу летять мені на голову або плечі… Дою 4 рази на добу, два дні приходив сусід і тримав її за задні ноги в той час поки я доїла. Мені незручно морочити людину своїми проблемами. Тому придумали як зафіксувати козу на станку.
Такий собі антибрик. Коза стоїть на станку для доїння.
З головою зрозуміло- коза в ошейнику, який застібається карабіном до короткого ланцюжка на стіні. Задні ноги зафіксували так - в лавці на якій стоїть коза на рівні задніх ніг просвердлили дві дирки, в отвори протягли мотузки, на одному кінці яких зробили петлі-зашморги (вони одягаються на ноги за копитцями ) інші кінці протягли під лавкою станка і зафіксували за допомогою петель на вертикальній стіні загорожі. Сьогодні за допомогою такого антибрика уже сама справилась із процесом доїння.
Можливо з часом будуть якісь удосконалення, але на даний час доїмся так
у меня одна коза тоже так доиться на страничке есть фото,по первому окоту привязывали за две ноги,по второму уже за одну,посмотрим,что по третьему,правда я ее подарила хорошим людям,так как несмотря на количество молока у него появился привкус и запах и форма вымени меня не устраивает,после второго окота такое впечатление,что вот вот оторвется. в моем хозяйстве это выбраковка,вот и подарили тем для кого молоко устраивает,можно было бы оставить как кормилицу,но сарайка не резиновый
Я надіюсь, що моя з часом привикне і змириться із своєю козинною долею
Як що ні, то це буде вибраковка… А не готова щодня з року в рік з нею воювати, тратити свій час то свої нерви…
Минулого року я зі своєю першоокоткою танцювала 1,5 місяці поки вона зрозуміла що я від неї хочу. Ноги були і на мені і у відрі, і у на ходу я її намагалась доїти. А топім вона звикла, зрозуміла що під час доїння їй дадуть щось смачненьке і сама ставала.
Зоя, козочка обязательно привыкнет, не волнуйтесь. У меняс Одой были еще и не такие танцы) Но она умная, не помогало танцевать - она просто ложилась) Со временем привыкла.
Зоя, в 17 році ми купили Белізку через два місяці пісяля окоту. Її просто ссали козенята, ніхто не доїв. Днів три ходила доїти козу з чоловіком, він притримував її за ногу і другою рукою робив масаж спини, ближче до хвоста. В той час я десь таке вичитала на форумі. Допомогло. Бувало і пізніше, що інколи хотіла поворухнуть ногою , але я завжди брала відро і кастрюльку. Надоїла трошки молока в виливаю у відро, так якщо і встромить ногу, то спортить прошки молока, віддам собачці.
Зоя, коза ж розумна, зрозуміє і звикне. Я, буває, дою одною рукою, правою, а лівою притримую козу за ногу Це так після окоту, а потім звикає і вона і я.
Есть у меня одна козочка, которая после первого окота прыгала всеми 4-мя ногами. Нервов она мне попортила много. После второго окота стоит так, как будто всю жизнь хорошо доилась
Зоя, читаю і думаю, що мене таке жде з Лірою. Така лізуха і цілувака була, а це мабуть зрозуміла, що буде мамкою, і стала така - не підступись. Вчора гуляли кози на вулиці, дивлюсь, а у Ліри з кожушка виглядають сісюні! Спіймала її , взяла за вим"ячко, а воно росте! Вже 2,5 місяців кітна. То було просто жменька, а тепер пригірщ! Але такий кожух заріс!. Правда, і шерстка і підпушок у неї ого.
Можливо все буде ок. Кози вони такі непередбачувані, що на перед марно щось загадувати.
Всі мої кози вирощені, вимазані власноручно із маленьких козеняток, дорослих ніколи не купувала.
Всі були мазушки, стояли під час доїння без проблем.
А цього року вперше прийшлось використовувати мотузки…
